Главная   •   О компании   •   Библиотека   •   Контакты                                          

Информ-бюро

05.07.2018
Отныне письма в суд направляйте по адресу: просп. Воздухофлотский, 28, г. Киев, 03063
04.07.2018
Минздрав обновил соответствующий порядок
03.07.2018
Принят Закон, направленный на снижение стоимости кредитных ресурсов для упрощения доступа субъектов хозяйствования и физических лиц к кредитам
23.06.2018
Президент ввел в действие решение СНБО

Юридические практики

Наши партнеры

Тренінгова компанія ТАРС

Надання якісних професійних послуг з перевірки, тестування та навчання персоналу. Наші спеціалісти мають достатній досвід практичної та наукової роботи, щоб гарантувати клієнтам високу якість та ефективність наданих послуг.

Актуально

дек
02
2014

Автор: Мар’яна Назаренко, АК «Кравець і партнери»

Рейдерство в Україні стає все більш гострою проблемою. Вже сьогодні розвинена свого роду інфраструктура - є ті, хто займаються рейдерством на професійному рівні. Однак, чомусь і досі практично немає тих, хто міг би йому протидіяти.

Від захоплення не застрахована жодна фірма. Якщо сама компанія, її активи або перспективи викликали чийсь особистий інтерес - схему захоплення для нього підготують. Масштаби проблеми вже такі, що вона обговорюється на найвищому рівні.

З недавнього часу задля протидії хвилі шахрайства з нерухомістю була створена «нова» система реєстрації угод і прав на майно, яка перетворила всіх власників в заручників, оскільки зі створенням цієї «нової» системи ніхто не захищений. Позбавитися бізнесу - справа кількох годин. Ще ніколи рейдерство не було настільки простою і безкарною справою.

Дійсно, у зв'язку з проведеною реформою системи державних реєстрів парламент перетворив рейдерство в абсолютно легальній бізнес. Ще минулого року Верховна Рада України прийняла закони, які, з точки зору уряду і законодавців, повинні були спростити реєстрацію бізнесу і операцій з нерухомістю. Як виявилося, закони працюють значно краще, ніж можна було собі уявити. Завдяки новому законодавству змінилася діяльність і приватних нотаріусів, які тепер отримали всі права державних реєстраторів, що дало їм можливість здійснювати різноманітні операції без нотаріальної дії. Також ці законодавчі акти і норми поширилися і на реєстрацію приватного бізнесу і юридичних осіб.

Уряд впорався з поставленим завданням - черги зменшилися, значно скоротилися відмови в реєстрації прав власності. Тут би інвесторам і зрадіти, але, як з'ясувалося, тепер права власності часто перереєстровують і без бажання власників.

Наслідком проведених (на перший погляд - дієвих) реформ у сфері децентралізації та спрощення державної реєстрації бізнесу і прав на нерухоме майно є те, що Україну накрила четверта хвиля рейдерства, головною ознакою якої є масове використання підроблених документів.

Дійсно, для зміни власника або керівника юридичної особи достатньо підробити підписи і подати реєстратору підроблений протокол, складений в простій формі. Вдосталь буде і підробленого судового рішення для зміни власника нерухомого майна. На підставі поданих документів реєстратором за лічені години вносяться зміни до відповідного реєстру.

Цікавим залишається той факт, що для скасування рішення про державну реєстрацію прав необхідно пройти процедуру оскарження з наявністю відповідних доказів, тривалість якої коливається від 30 днів (якщо подана скарга до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації) до 2-х та більше років (якщо подано позовну заяву до суду, з урахуванням того, що заінтересована особа зацікавлена у затягуванні розгляду справи).

Саме це і потрібно рейдерам, які за цей час встигають відчужити незаконно привласнене майно низці «добросовісних» набувачів.

Сьогодні схему рейдерського захоплення можна відобразити наступним чином:

1) у відповідному реєстрі видаляються відомості про справжнього власника майна, натомість вносяться відомості про належність майна невідомій особі (все це робиться реєстратором на підставі підроблених документів або за рішенням суду);

2) в свою чергу, невідома особа під виглядом реалізації своїх законних повноважень здійснює фізичне насильницьке захоплення об'єкта;

3) кінцевим етапом рейдерського захоплення є відчуження об`єкта новому набувачеві, який в подальшому відчужує об`єкт низці «добросовісних» набувачів.

Звісно, головним завданням для рейдера було таємне отримання потрібного йому судового рішення, на підставі якого він міг би внести до державних реєстрів зміни і почати переоформлення нерухомості або корпоративних прав через ланцюг «добросовісних» набувачів.

Отже, потерпіла особа, майнові права якої порушені у зв'язку з незаконним рішенням реєстратора, може:

- по-перше, звернутися з позовом до суду;
- по-друге, звернутися із заявою про вчинене кримінальне правопорушення;
- по-третє, звернутися зі скаргою на дії реєстратора до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації.

Звичайно, звернення до суду залишається основним засобом захисту, серед недоліків якого можна виділити тривалий термін розгляду справи, особливо якщо протилежна сторона має намір всіляко його затягувати.

Водночас, однією з перших дій, яку необхідно зробити у разі рейдерського захоплення - звернутися із заявою про вчинене кримінальне правопорушення до правоохоронних органів. Всі вищевказані дії можна спробувати описати як один окремий склад злочину, проте, це дуже складно, як з точки зору теорії кримінального права, так і з точки зору практики розслідування. Неможливо визнати протиправним факт звернення до суду або факт подачі документів для внесення змін до реєстру. В такому випадку об'єктивна сторона дій рейдерів не відрізнятиметься від аналогічних законних дій, а відмінності будуть існувати тільки в частині умислу.

Одночасно з раніше існуючими способами захисту з 2016 року у потерпілого, права якого порушені шляхом незаконної реєстрації прав, з`явилася можливість звернутися зі скаргою до Комісії з розгляду скарг у сфері державної реєстрації, яка була створена і діє відповідно до «Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 №37/5. Основним завданням Комісії є розгляд скарг на законність дій державних реєстраторів. Позитивним наслідком впровадження механізму розгляду скарг вказаною Комісією є дійсно швидкий розгляд скарг. Так, загальний строк розгляду та вирішення скарги не може перевищувати 45 календарних днів. Серед недоліків впровадження механізму розгляду скарг вказаною Комісією можна вказати те, що вона досліджує тільки законність здійснення державним реєстратором реєстраційних дій. Тобто, в ситуації, коли перереєстрація прав власності відбулася на підставі підроблених документів, Комісія не зможе встановити справжності підписів і взагалі реальності існування самих відносин, на підставі яких було прийнято відповідні рішення, оскільки, це виходить за рамки її компетенції.

Також необхідно звернути увагу, що відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», заінтересована особа має долучити до скарги засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором. Однак, дійсно, існують складнощі в отриманні доказів, які підтверджують факт порушення, що вбачається з наступного.

Відомості про дії, вчинені стосовно юридичної особи або нерухомого майна, фіксуються в електронній формі у відповідних державних реєстрах. Крім того, в бази даних відповідних реєстрів включаються скан-копії документів, на підставі яких здійснювалися відповідні реєстраційні дії. У зв`язку з проведеною реформою системи державних реєстрів законодавчо урегульований публічний доступ до інформації державних реєстрів через кабінет електронних сервісів. Однак, слід зазначити, що така інформація є доступною лише щодо актуальних прав і обтяжень. Тобто, після скоєння двох або більше реєстраційних дій з нерухомістю користувач позбавляється можливості отримати відомості, які необхідні йому для підготування документу про оскарження дій реєстратора.

Більше того, залишається незрозумілим, яким чином законодавець наділив Міністерство юстиції правом скасовувати реєстраційні записи в державних реєстрах у позасудовому порядку, якщо такі дії не узгоджуються ні з Конституцією України, ні з Європейською Конвенцією з прав людини. А тому, в подальшому, досить очевидним буде і те, що оскарження висновків та рішень Комісії може бути предметом розгляду судових спорів.

Дійсно, за результатами розгляду скарг Комісією зазвичай приймаються рішення про необхідність скасування реєстраційних дій. Разом з тим, цікавим залишається і те, що діяльність Комісії є непрозорою. Засідання Комісії не є публічними, а висновки та рішення, прийняті за результатами цих висновків, не оприлюднюються. Така непрозорість сама по собі створює передумови для корупції. Побоюючись певних зловживань зі сторони діяльності Комісії, деякі нотаріуси публічно оголошують про свій намір відмовитися від виконання функцій державного реєстратора.

Крім усього зазначеного, заслуговують на увагу і наявні в законодавстві прогалини щодо притягнення нотаріуса до відповідальності. На сьогодні в Україні немає жодного прецеденту, коли б хоч когось із «чорних нотаріусів» притягнули до кримінальної відповідальності, адже реальні механізми просто відсутні. Були випадки позбавлення ліцензії, але, в подальшому, ці ліцензії поновлювалися, оскільки, в діях нотаріусів не знаходили складу кримінального правопорушення.

Тож узагальнивши практику, вважаємо, що з моменту проведення реформи в сфері децентралізації та спрощення державної реєстрації бізнесу і прав на нерухоме майно необхідним сьогодні залишається термінове вдосконалення законодавства в сфері державної реєстрації шляхом внесення змін до профільних законів.

Більше того, потребує змін і Кримінальний кодекс України, оскільки, офіційно навіть немає такого злочину - рейдерство. У кращому випадку можливо притягнути до відповідальності «чорних рейдерів» за шахрайство, вимагання, підроблення документів.

Підсумовуючи, хочеться зазначити, що кримінальне законодавство не встигає за змінами в суспільстві, і рейдерство, як і раніше, залишається безкарним. Необхідно, щоб правоохоронні органи були в силах не тільки виявити такі злочини, а й розкрити і притягнути до відповідальності винних осіб. Кримінальне законодавство також повинне утримувати рейдерів від ведення такої діяльності: необхідно не просто ввести рейдерські склади в Кримінальний кодекс України, а й передбачити жорсткі санкції за вчинення подібних злочинів. На практиці таке вдосконалення Кримінального кодексу України, звичайно, розкриє безліч спірних моментів, оскільки, український кримінальний закон не адаптований до специфіки даної категорії злочинів, але без внесення відповідних змін до діючого законодавства п'ята хвиля рейдерства в Україні є неминучою.

Полезная информация