Главная   •   О компании   •   Библиотека   •   Контакты                                          

Информ-бюро

24.07.2018
Киевская прокуратура направила в суд обвинительный акт относительно нотариуса Киевского городского нотариального округа, который способствовал рейдерскому захвату торгового центра
05.07.2018
Отныне письма в суд направляйте по адресу: просп. Воздухофлотский, 28, г. Киев, 03063
04.07.2018
Минздрав обновил соответствующий порядок
03.07.2018
Принят Закон, направленный на снижение стоимости кредитных ресурсов для упрощения доступа субъектов хозяйствования и физических лиц к кредитам

Юридические практики

Наши партнеры

Тренінгова компанія ТАРС

Надання якісних професійних послуг з перевірки, тестування та навчання персоналу. Наші спеціалісти мають достатній досвід практичної та наукової роботи, щоб гарантувати клієнтам високу якість та ефективність наданих послуг.

Библиотека - полезная информация

апр
26
2010

Із набранням чинності з 1 січня 2004 року Цивільного кодексу України главою 56 цього Кодексу закріплений інститут ренти, який є новим для цивільного законодавства України.

Алла Тодорович, провідний спеціаліст сектору інспектування роботи державних нотаріальних контор Департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань

Із набранням чинності з 1 січня 2004 року Цивільного кодексу України главою 56 цього Кодексу закріплений інститут ренти, який є новим для цивільного законодавства України.

Рента (нім. Rente, франц. rente від лат. reditta - повернута, віддана назад) – будь-який доход, регулярно одержуваний від нерухомого майна, землі, облігацій, що не потребує від його одержувачів підприємницької діяльності.

Визначення договору ренти встановлено статтею 731 Цивільного кодексу України.

Так, за договором ренти одна сторона (одержувач ренти) передає другій стороні (платникові ренти) у власність майно, а платник ренти взамін цього зобов’язується періодично виплачувати одержувачеві ренту у формі певної грошової суми або в іншій формі.

Договір ренти позиціонується як самостійний, відмінний від інших договорів відчуження, але вищезазначена стаття передбачає застосування до нього положень про договір купівлі-продажу, якщо при укладенні договору ренти майно передається за плату, або положень про договір дарування, якщо майно передається безоплатно.

Договір ренти має за мету перехід права власності на майно, але за певних умов, основною з яких є виплата ренти.

Істотними умови договору ренти є, по-перше, умова про майно, яке передається під виплату ренти; по-друге, умова щодо рентних платежів, та, по-третє, умова стосовно забезпечення виконання зобов’язання з виплати рентних платежів.

Об’єм зустрічного задоволення, що належить одержувачу ренти за договором, носить невизначений характер, оскільки зобов’язання по виплаті ренти діє або безстроково, або на строк життя. Таким чином, договір ренти відноситься до групи ризикових договорів. Елемент ризику, що приймається кожною з сторін в силу укладення договору, полягає у вірогідності того, що або один, або другий контрагент фактично отримає зустрічне задоволення меншого об’єму, ніж ним самим надане. Характерною особливістю договору ренти є те, що майно, яке передається під виплату ренти, одразу ж переходить у власність платника ренти, який вправі відчужувати його одразу ж після отримання, за винятком спеціально обумовлених у законі або договорі випадків. А одержувач ренти взамін переданого ним за договором майна отримує довгострокове зобов’язання з боку платника по виплаті ренти.

Відповідно, договори ренти можуть мати односторонній або взаємний характер. Реальні договори ренти, за якими передача рухомого майна здійснюється за моделлю договору дарування, є односторонніми, а консенсуальні договори ренти, за якими передача нерухомого майна здійснюється за моделлю договору купівлі-продажу, є двосторонніми (взаємними).

Статтею 733 Цивільного кодексу України передбачено, що сторонами у договорі ренти можуть бути фізичні або юридичні особи.

При укладенні договору ренти сторони мають бути наділені цивільною правоздатністю та цивільною дієздатністю.

Для договору ренти Цивільний кодекс України встановлює письмову форму.

Договір ренти підлягає нотаріальному посвідченню, а договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти підлягає також державній реєстрації. Дана вимога обумовлена насамперед підвищеними вимогами до захисту прав сторін договору ренти.

Періодичність виплати ренти не відноситься до категорії істотних умов договору, оскільки статтею 738 Цивільного кодексу України встановлена виплата ренти після закінчення кожного календарного кварталу.

Переважною формою рентних платежів є грошові суми, які підлягають сплаті одержувачу ренти. Однак договором може бути передбачена виплата ренти шляхом передання речей, виконання робіт або надання послуг, які за своєю вартістю повинні відповідати грошовій сумі ренти. Не виключена можливість встановлення сторонами змішаної суми ренти, яка поряд з виплатою грошових коштів буде передбачати надання утримання в натурі.

За загальним правилом рентні відносини носять безстроковий характер, оскільки зобов’язання по її виплаті наперед не обмежені будь-яким строком і можуть існувати безкінечно. На відношення безстрокової ренти розповсюджуються загальні правила про припинення зобов’язань, зміну та розірвання договорів, за виключенням припинення зобов’язання виконанням, проведеним належним чином. Крім того, одержувач ренти вправі у будь-який момент відмовитись від отримання рентних платежів, припинивши зобов’язання прощенням боргу, що передбачено статтею 605 Цивільного кодексу України.

Частиною третьою статті 739 Цивільного кодексу України встановлені дві умови, які повинні бути дотримані платником ренти при здійсненні права на односторонню відмову від договору ренти. По-перше, платник ренти повинен повідомити одержувача ренти про відмову від договору у письмовій формі, і, по-друге, здійснити повний розрахунок з ним протягом трьох місяців з моменту отримання одержувачем ренти письмового повідомлення про відмову від договору ренти.

Одержувач ренти, на відміну від платника, має право вимагати розірвання договору ренти лише у випадках, встановлених, зокрема статтею 740 Цивільного кодексу України, або договором.

Перелік підстав, що дають право одержувачу безстрокової ренти розірвати договір ренти носить не виключний характер і може бути розширений сторонами, та закріплений у договорі. Наприклад, договір ренти може додатково вказувати на такі випадки, як перехід обтяженого рентою майна до іншої особи, суттєва зміна складу, якості чи призначення майна, що передане під виплату безстрокової ренти, виїзд платника безстрокової ренти на постійне місце проживання за кордон тощо.

У випадку розірвання договору ренти сторони мають самостійно врегулювати порядок розрахунків.

Якщо сторонами не врегульовано порядок розрахунків при розірванні договору, то частиною другою та третьою статті 741 Цивільного кодексу України встановлено правила її визначення, в залежності від того, платно чи безоплатно було передано майно у власність платника ренти, що виступає предметом ренти. В обох випадках одержувач ренти має право вимагати виплати від платника ренти річної суми рентних платежів.

Якщо майно передано по договору ренти безоплатно, то згідно з частиною першою статті 742 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження майна несе платник ренти, тобто діє загальне правило, встановлене статтею 323 Цивільного кодексу України. Дана норма носить імперативний характер і не може бути змінена сторонами договору ренти.

Полезная информация