Українська влада хоче запропонувати ЄС та Росії створити демілітаризовану буферну зону шириною до 30 км на кордоні РФ та українських Донецької і Луганської областей. Росія безумовно зірве цей план.

Ця ідея вперше була озвучена відразу після приходу до влади Порошенка (тоді говорилося про 100 км), але була успішно забута. Потім розпочалася успішна фаза АТО, яка зараз пробуксовує через пряме втручання РФ. Ідея створення такої зони - традиційна для влагодження подібних конфліктів. Проте, в нашій ситуації вона має одну велику ваду, яка називається позиція Росії. Створення буферної демілітаризованої зони, яка буде підконтрольна українській владі (там мають стояти міжнародні спостерігачі) ламає всі плани РФ по перекидуванню озброєнь та найманців на територію України. Тому, судячи з усього, цей план буде зірвано росіянами.

Проте, сама поява такого плану, а його, як кажуть наші джерела, будуть підтримувати і європейці на чолі з Ангелою Меркель, ставить росіян в доволі складне становище. Тому, сама поява цього плану і перенесення його в публічну площину можна розцінити, як позитивний факт.

Натомість росіяни готують традиційний зустрічний план, суть якого зводиться до того, що війська АТО треба відвести з Донбасу і дати право ДНР та ЛНР самим управляти територіями.

Простіше кажучи - обидві сторони підніматимуть градус протистояння. Чим це все завершиться? По суті, якщо росіяни не підуть на цей план (а вони не підуть), у України не залишатиметься іншого виходу ніж розривати дипломатичні стосунки. Іншими словами, ми втягуємося в довготривалу військову фазу. І це треба вже зараз чітко розуміти.

По-друге, ЄС не може безкінечно сидіти на двох стільцях: або європейці починають реально діяти і вводять реальні санкції, або здаються, як це було в 1938 році, коли країни гаранти злили Чехію. При чому вірогідність обох сценаріїв 50 на 50. 
Путін готовий сьогодні на все, а тому ми повинні розраховувати лише на себе. На жаль, нам залишається лише воювати.