Новий проект Закону щодо захисту прав кредиторів

З метою виконання зобов'язань України перед Світовим банком парламентом України підготовлено законопроект щодо захисту прав кредиторів, яким планується внести ряд змін до цивільного кодексу, кримінального кодексу, господарського процесуального кодексу, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», «Про заставу», «Про виконавче провадження», «Про банки і банківську діяльність», «Про платіжні системи та переказ грошей в Україні», «Про охорону дитинства», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», «Про іпотеку», «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обмежень»,  «Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей», «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». За словами фахівців державної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зазначені зміни спрямовані на створення дієвих механізмів гарантування прав кредиторів, що дозволить підвищити ефективність діяльності банків, створення умов для виконання боржниками банків своїх обов'язків по кредитних та іпотечних договорах. Однак, на мій погляд, даний законопроект принесе ряд складнощів, проблем і неприємностей позичальникам і може знизити рівень довіри банкам та фінансовим установам, і навіть знизити рівень інвестиційної привабливості України в цілому.

Зокрема, зміни, що вносяться до Житлового Кодексу України та ЗУ «Про іпотеку», значно обмежують права фізичних осіб позичальників, а саме, дозволяють кредиторам виселяти позичальників-неплатників з іпотечного житла, не надаючи часу на добровільне виселення, і зобов'язують суди приймати рішення про виселення боржників одночасно з ухваленням рішення про звернення утримання на предмет іпотеки, позбавляють власників іпотечних квартир права першочергового викупу таких квартир і обмежують права дітей, знімаючи обов'язковість наявності дозволу органів опіки і піклування при укладанні іпотечного договору, яким можуть бути порушені законні права неповнолітніх громадян. Іншими словами, тепер позичальник може бути виселений при простроченні по платежах на підставі бажання банку, підкріпленого рішенням суду і не зможе захистити інтереси своїх дітей. Також важливим є і те, що ефективний правовий механізм захисту прав позичальників-фізичних осіб, а саме визнання їх неспроможними, при прийнятті цього закону стане неможливим, оскільки законодавець обмежує суб'єктний склад осіб, які можуть бути визнані банкрутами на підставі положень ЗУ «Про поновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Однак даний законопроект обмежує не тільки права позичальників-фізичних осіб, тобто пересічних громадян, але і зачіпає бізнес. Так, пропонується значно розширити права кредиторів при ліквідації та реорганізації юридичних осіб і навіть розширити підстави для відмови в реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у разі наявності в їх засновників непогашених заборгованостей або поганої кредитної історії.

Слід сказати, що пропозиції, відображені в цьому законопроекті, позначаться негативно не тільки на позичальниках, але і на банківській системі. Так, розширення переліку підстав для розкриття банківської таємниці і нові обов'язки фінансових установ по постійному моніторингу наявності у клієнтів публічних обмежень і здійснення видаткових операцій виключно за умови отримання дозволу особи або органу, з ініціативи якого внесена інформація про виникнення таких обмежень до Державного реєстру обмежень рухомого майна, не може не знизити рівень довіри клієнтів до банків.

Зміни, що вносяться до ЗУ «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обмежень», загалом викликають безліч питань, чого тільки варта можливість стягнення кредитора заборгованості не на підставі рішення суду, а на підставі виконавчого напису нотаріуса! А можливість банку забирати транспортні засоби є заставою при наявності заборгованості по платежах більше двох місяців.

Новації, що вносяться законодавцем щодо заставного майна, викликають посмішку. Так, заставодавцю ставиться в обов'язок одночасно з укладенням договору застави передати заставодержателю документи, що підтверджують право власності на предмет застави. З одного боку, це дозволить уникнути ситуації, коли будинок або квартира є предметом застави по декількох кредитних договорах, укладених з різними банками, проте, як бути з передачею оригіналів документів на транспортні засоби? Позитивом даного законопроекту можна назвати значне скорочення термінів прострочення (два місяці, при фактичних на сьогоднішній день 3-6 місяцях), при яких банки зможуть починати вести претензійну роботу, поява у банків більше ефективних інструментів з повернення заборгованостей. Можливості кредиторів щодо захисту своїх прав даним законопроектом значно збільшуються, а можливості позичальників значно зменшуються. Більшість ефективних інструментів, що використовуються юристами при захисті прав позичальників у спорах щодо стягнення закладеного майна, з прийняттям цього закону, можуть бути просто заблоковані. У разі ухвалення даного законопроекту ВР, він суперечитиме ряду чинних нормативно-правових актів України, в тому числі нормам Сімейного кодексу, Закону України «Про власність», Закону України «Про речові права», Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень «і ряду норм інших законів та підзаконних нормативно-правових актів.

Чи буде прийнято даний законопроект у цій редакції, – швидше за все, ні. На мій погляд, він буде значно доопрацьований, з урахуванням прав дітей, прав бездомних громадян, прав позичальників банків, перспектив України як інвестиційно-привабливої держави і на виході ми побачимо закон, що значно відрізняється від існуючого на сьогоднішній день законопроекту.

На мій погляд, на сьогоднішній день, в умовах фінансової кризи, дані нововведення є передчасними, недоцільними, необґрунтованими, необхідне суттєве доопрацювання даного законопроекту, приведення новацій, що вносяться в даний законопроект, у відповідність до норм чинного законодавства України і міжнародного законодавства, можливе обговорення законопроекту з юридичною громадськістю. Слід доопрацювати питання захисту прав дітей, бездомних громадян і безпритульних, збалансувати питання вилучення заставного майна та іпотекодержателей, більш зважено підійти до питань обмеження прав на реєстрацію бізнесу, адже бізнес – це нові робочі місця і більш обережно діяти в питаннях зміни законодавства, що розширює повноваження банківських установ щодо моніторингу діяльності їхніх клієнтів.