Щодо застосування фінансових санкцій при порушенні податківцями строків застосування адміністративно-господарських санкцій

Практика застосування статті 250 Господарського кодексу України при виконанні Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР відображена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від "29" липня 2010 р. у справі К-18202/10.

Податковим органом (відповідач по справі) було проведено виїзну планову перевірку платника податків (позивача по справі) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2008 року, за результатами якої складено Акт від 18.07.2008 року.

За даними Акта перевірки податковою інспекцією встановлено порушення вимог пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(далі - Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР), а саме: проведення розрахункових операцій за готівкові кошти без роздрукування відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

В період часу з 03.04.2006 року по 07.04.2006 року при проведенні розрахункових операцій позивачем видавались касові чеки, які не містили індивідуального податкового номеру платника податку на додану вартість.

На підставі Акта перевірки податковим органом прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 28.07.2008 року.

Відповідно до статті 2 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Частиною 1 статті 8 даного Закону визначено, що форма, зміст розрахункових документів, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, а також форма та порядок подання звітності, пов’язаної із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій або використанням розрахункових книжок, встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Згідно з пунктом 3.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації №614 від 01.12.2000 року, фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Пунктом 3.2. зазначеного Положення визначено, що обов’язковим реквізитом касового чеку для суб’єктів підприємницької діяльності, що зареєстровані як платники податку на додану вартість є індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, який надається згідно з Законом України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 2.1 Положення про форму та зміст розрахункових документів у разі відсутності хоча б одного з обов’язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.

За вказаних обставин суди висновку щодо порушення позивачем пункту 1 статті 3 Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР.

Згідно зі статтею 239 Господарського кодексу України одним із видів адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф.

Статтею 250 вказаного Кодексу визначено, що адміністративно-господарські  санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Порушення позивачем правил здійснення господарської діяльності було допущено за період з 03.04.2006 року по 07.04.2006 року. Таким чином, застосування штрафних (фінансових) санкцій 28 липня 2008 року здійснено з порушенням строків, встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, судами обґрунтовано скасовано спірне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у зв’язку з порушенням податковим органом строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

старший юрист Юридичної компанії «Правовий Альянс»