Основними темами для обговорення у 2010 році стали проблеми із неприйняттям податкових декларацій та новації податкового кодексу. Цілком зрозуміло, що майже на всіх шпальтах газет та професійних видань обговорюються проблеми та переваги прийняття податкового кодексу, адже це питання стало суто політичним через брак інформації та масові страйки підприємців у всіх куточках нашої країни. Зазвичай, суспільство не готове до будь-яких змін податкової системи, навіть коли такі зміни є позитивними. Зміни викликають страх та побоювання серед суб’єктів підприємництва. Не в останню чергу ці страхи та побоювання пов’язані із необізнаністю суспільства.

Основними темами для обговорення у 2010 році стали проблеми із неприйняттям податкових декларацій та новації податкового кодексу. Цілком зрозуміло, що майже на всіх шпальтах газет та професійних видань обговорюються проблеми та переваги прийняття податкового кодексу, адже це питання стало суто політичним через брак інформації та масові страйки підприємців у всіх куточках нашої країни. Зазвичай, суспільство не готове до будь-яких змін податкової системи, навіть коли такі зміни є позитивними. Зміни викликають страх та побоювання серед суб’єктів підприємництва. Не в останню чергу ці страхи та побоювання пов’язані із необізнаністю суспільства.

З іншого боку, проблема невизнання суспільством податкового кодексу, як нового закону, пов’язана із характеристикою людського мозку, який заперечує все те, що трапляється зовні та не пов’язане із сталими уявленнями людини щодо подій, дій та інформації. Так, за твердженнями М. Колісника, керуючого партнера FinArt Smart Solutions, сплату податків мозок людини сприймає як загрозу добробуту, оскільки держава не входить до системи цінності людей. Таким чином, громадяни України будуть готові самостійно платити податки виключно в тому випадку, коли держава увійде до такої системи цінностей. І до того часу, поки така трансформація не матиме місця у мозку громадян України, очікувати на свідомість платників податків марно.

Представників фахової спільноти все ж таки більше цікавлять питання адміністрування податків в теперішніх умовах, а саме, питання неприйняття (невизнання) податковими органами податкових декларацій. Саме це питання більш за все дратує фахову спільноту. Бухгалтери обурені політикою податкових органів та нестримно висловлюють своє невдоволення такою ситуацією, скаржаться на постійні стреси, адже, з одного боку, бухгалтер є відповідальною особою перед керівництвом компанії, а з іншого,- змушений наодинці боротися із податковими органами. Добре, коли керівництво та власники бізнесу розуміють, що факт неприйняття податкової декларації не пов’язане із якістю роботи бухгалтера, але такі випадки, нажаль, поодинокі.

Насправді, багато проблем виникає і у податкових органах через таку фіскальну політику, спробуємо розібратися.

В першу чергу, податкову звітність не приймають у суб’єктів господарювання, які згадуються у різноманітних так званих «чорних списках» ДПА України. Для того, щоб потрапити до таких списків, очевидно, слід відповідати хоча б одному з критеріїв:

• Податкове навантаження – менше 1% або нижче за галузевий показник податкового навантаження;
• У ланцюгу поставки виявлена так звана «податкова яма»;
• Інші індивідуальні міркування керівництва відповідної податкової інспекції.

Податкова яма викривається шляхом перебирання підприємств у першого ланцюгу поставки. У випадку, коли податкова яма у першому ланцюгу поставки виявляється, таке підприємство потрапляє до «чорного списку». Якщо податкової ями не має, тоді відсіюються підприємства реального сектору за такими ознаками, як відсутність основних фондів, середня заробітна плата дорівнює мінімальній, відсутність штату співробітників тощо. І так до безкінечності. В силу такого алгоритму до «чорного списку» можуть також потрапити підприємства, у яких податкова яма знаходиться у 4-5 ланцюзі поставки і навіть пізніше.

В першу чергу, це благородна ціль поповнення бюджету шляхом підвищення податкового навантаження. З іншого боку, податкові органи переслідують так звані «обнальні» компанії. Чого приховувати, сьогодні є перелік «сертифікованих» компаній, які надають такі послуги та їх тариф включає в себе податкове навантаження 8%, яке потрапляє до бюджету. Відповідно, підприємство, яке працює з такими «сертифікованими» компаніями, не підпадає під алгоритм, визначений вище, та не потрапляє в «чорний список».

Численна кількість бухгалтерів скаржиться на те, що у податкових органах практикується здача податкових декларацій на платній основі, навіть тоді, коли декларація приймається із штампом «до відома». Думаю, що саме за таких обставин збільшилася кількість випадків викриття корупції у податкових інспекціях, що не може не тішити платників податків.

Варіант №1. Платнику податків направляється лист, в якому платнику відмовляється у визнанні декларації  податковою звітністю. Причини на те самі різні та в більшості випадків надумані. Рішення про відмову у прийнятті податкової звітності можна оскаржити в т.ч. через суд.

Варіант №2. Поданій податковій декларації присвоюється статус «до відома». Така декларація не проводиться у обліковому рахунку платника податків. Такий спосіб є абсолютною самодіяльністю. Оскаржити подібні дії податкових органів можна лише двома шляхами:

• У випадку, коли податкові органі винесуть рішення щодо застосування штрафних санкцій за неподання декларацій, - оскаржити таке рішення;
• Отримати у податкових органах акт звірки розрахунків, в якому буде зафіксований факт невизнання нарахованих по декларації сум, та оскаржити дії податкових органів щодо непроведення поданих податкових декларацій.

1. У випадку, коли декларація не внесена до облікового рахунку платника податків, у контрагентів такого платника за системою співставлення показників додатку 5 до декларації з ПДВ виникають «розриви», тобто невідповідність даних податкового кредиту та податкових зобов’язань з ПДВ, що впливає на відносини таких контрагентів із податковими органами.
2. Підприємство, декларації яких не приймаються або не визнаються, визначаються податковою ямою та потрапляють до «чорного списку».
3. Підприємству можуть бути донараховані податки з посиланням на той факт, що контрагент не задекларував податкові зобов’язання.
4. Призначення позапланової виїзної перевірки за фактом неподання податкових декларацій.
5. При проведенні податкових перевірок підприємству можуть бути донараховані податки мотивуючи такі рішення податкових органів неподанням податкових декларацій. Існує формальний ризик порушення кримінальної справи за ст. 212 Кримінального кодексу України.

Насправді, всі ці питання з прийнятими/неприйнятими деклараціями викликають багато проблем для самих податкових органів. Достатньо лише припустити, яка кількість скарг потрапляє до податкових органів та скільки часу та людських ресурсів необхідно сьогодні задля ведення такої додаткової роботи. Цілком зрозуміло, що база даних облікових рахунків платників податків через велику кількість непроведених декларацій не дає реальної інформації, базису для об’єктивної податкової статистики та планування. За таких обставин система автоматизованого співставлення додатку 5 до податкових декларацій з ПДВ позбавляється можливості проведення будь-якого аналізу. Виправити наслідки такої безглуздої фіскальної політики здається вже неможливим.

Хоч би скільки додаткових трудовитрат часу юристів це не вимагало, - миттєво оскаржити кожний факт неприйняття податкової декларації, а тим більше факти застосування санкцій. Причому не слід затягувати оскарження по інстанціях податкової служби, це може бути безперспективним, одразу слід звертатися до суду з відповідним позовом. Судові інстанції, доречи, сьогодні теж розлючені кількістю подібних судових процесів та масово приймають рішення не на користь податкових органів.

За появи перших ознак до проведення податкової перевірки – оскаржити факт проведення перевірки, після чого подавати клопотання про зупинення справи до закінчення справи щодо незаконності прийняття податкових декларацій.

Головне – це вчасно реагувати на будь-які порушення норм чинного податкового законодавства, перевищення службових повноважень представниками податкових органів та захищати свої законні права платника податків.

Голова правління ГО «Рада незалежних бухгалтерів та аудиторів»