Початок 2011 року ознаменувався вступом в силу ряду нових нормативних документів, серед яких, мабуть, найбільшу увагу, зацікавленість та стурбованість викликає новий Податковий кодекс України. Важливість цього документу для бізнесу, розвитку економічних відносин важко перецінити, про що свідчить вже сам факт його активного обговорення різними експертами та громадськістю ще на етапі проекту, а стурбованість малого та середнього бізнесу вилилась в багатоденні акції протесту.

Початок 2011 року ознаменувався вступом в силу ряду нових нормативних документів, серед яких, мабуть, найбільшу увагу, зацікавленість та стурбованість викликає новий Податковий кодекс України. Важливість цього документу для бізнесу, розвитку економічних відносин важко перецінити, про що свідчить вже сам факт його активного обговорення різними експертами та громадськістю ще на етапі проекту, а стурбованість малого та середнього бізнесу вилилась в багатоденні акції протесту.

Звісно, зміни в податковому законодавстві були викликані об’єктивними причинами реформування податкової системи. Наявність значної кількості нормативних актів, якими регулюються питання оподаткування створювали об’єктивні незручності та складнощі. Назріла необхідність їх консолідації в одному документі. А створення транспорентних механізмів ефективної взаємодії суб’єктів господарської діяльності та контролюючих органів є одним із критеріїв залучення іноземних інвесторів.

Однак, намагання якнайшвидше прийняти новий Податковий кодекс призвели до того, що документ містить чимало положень, які потребують доопрацювання, та вже сьогодні до нього готуються зміни. Залишається лише сподіватися, що такі зміни покращать його та будуть відповідати дійсним потребам суспільства.

Нажаль, прийняття нових законодавчих актів несе не тільки певні нові можливості для бізнесу, а й створює відповідні ризики. І лише їх своєчасний аналіз дозволить не бути захопленим ними зненацька, а отже адаптуватися та мінімізувати можливі негативні наслідки для бізнесу.

Не є виключенням новий Податковий кодекс України. Документ є досить масивним (більше трьохсот статей) та складним, регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. У цій статті ми хотіли б розібратися, які основні зміни впроваджуються Кодексом щодо оподаткування податком на додану вартість, податком на прибуток та податком з доходів фізичних осіб.

Податок на додану вартість (ПДВ) нараховується та сплачується у відповідності до Розділу V Податкового кодексу України. Серед основних змін необхідно виділити зменшення ставки податку з 20% до 17% починаючи з 1.01.2014 року.

Слід звернути увагу на вимоги щодо реєстрації осіб як платників ПДВ. У разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання).

Кодексом передбачена можливість добровільної реєстрації платників ПДВ, якщо обсяги постачання товарів/послуг іншим платникам ПДВ за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50 відсотків загального обсягу постачання.

Необхідно зазначити, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник ПДВ - продавець товарів/послуг зобов'язаний зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних. У разі не здійснення реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної, покупець буде позбавлений права на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту, а продавець не буде звільнений від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

Серед основних нововведень щодо ПДВ, слід також відзначити введення процедури автоматичного відшкодування ПДВ за рахунок коштів державного бюджету (для платників ПДВ, що відповідають певним критеріям) та звільнення від сплати ПДВ значного переліку суб’єктів господарської діяльності.

Цей податок сплачується згідно з Розділом ІІІ Податкового кодексу України.

Об’єктом податку на прибуток є прибуток, отриманий резидентами, нерезидентами чи постійними Представництвами нерезидентів від здійснення ними господарської діяльності на території України.

Базою оподаткування є прибуток, джерелом походження з України, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду.

Серед основних змін щодо податку на прибуток необхідно виділити наступні нововедення:

Ставка податку на прибуток буде поетапно зменшуватися з 25% до 16% за такою схемою:

• з 01.01.2011 р. по 31.12.2011 р. застосовується ставка – 23%;
• з 01.01.2012 р. по 31.12.2012 р. застосовується ставка – 21%;
• з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. застосовується ставка – 19%;
• з 01.01.2014 р. застосовується ставка – 16%.

Крім того, Податковим кодексом України тимчасово встановлюються преференційні умови оподаткування щодо певних видів господарської діяльності (податкові канікули). Так, звільняються від оподаткування:

• прибуток видавництв, видавничих організацій, підприємств поліграфії, отриманий ними від діяльності з виготовлення на території України книжкової продукції, крім продукції еротичного характеру.

• не включаються до доходів суми коштів або вартість майна, отримані суб'єктами кінематографії (виробниками фільмів) та/або суб'єктами мультиплікації (виробники мультиплікаційних фільмів) і спрямовані на виробництво національних фільмів.

з 1 квітня 2011 року до 1 січня 2016 року застосовується ставка 0 відсотків для платників податку на прибуток, у яких розмір доходів кожного звітного податкового періоду наростаючим підсумком з початку року не перевищує трьох мільйонів гривень та нарахованої за кожний місяць звітного періоду заробітної плати (доходу) працівників, які перебувають з платником податку у трудових відносинах, є не меншим, ніж дві мінімальні заробітні плати, розмір якої встановлено законом, та які відповідають одному із таких критеріїв:

• утворені в установленому законом порядку після 1 квітня 2011 року;
• діючі, у яких протягом трьох послідовних попередніх років (або протягом усіх попередніх періодів, якщо з моменту їх утворення пройшло менше трьох років), щорічний обсяг доходів задекларовано в сумі, що не перевищує трьох мільйонів гривень, та у яких середньооблікова кількість працівників протягом цього періоду не перевищувала 20 осіб;
• які були зареєстровані платниками єдиного податку в установленому законодавством порядку в період до набрання чинності Податковим кодексом України та у яких за останній календарний рік обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) становив до одного мільйона гривень та середньооблікова кількість працівників становила до 50 осіб.

• прибуток суб'єкта господарської діяльності, отриманий від надання готельних послуг у готелях категорій "п'ять зірок", "чотири зірки" і "три зірки";
• прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств легкої промисловості;
• прибуток підприємств галузі електроенергетики від продажу електричної енергії, виробленої з відновлювальних джерел енергії;
• прибуток, отриманий від основної діяльності підприємств суднобудівної промисловості;
• прибуток підприємств літакобудівної промисловості, отриманий від основної діяльності, а також від проведення такими підприємствами науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, які виконуються для потреб літакобудівної промисловості;
• прибуток підприємств машинобудування для агропромислового комплексу.

• прибуток виробників біопалива, отриманий від продажу біопалива;
• прибуток підприємств, отриманий ними від діяльності з одночасного виробництва електричної і теплової енергії та/або виробництва теплової енергії з використанням біологічних видів палива;
• прибуток підприємств, отриманий ними від господарської діяльності з видобування та використання газу (метану) вугільних родовищ;
• прибуток виробників техніки, обладнання, устаткування, визначених статтею 7 Закону України "Про альтернативні види палива" для виготовлення та реконструкції технічних і транспортних засобів, у тому числі самохідних сільськогосподарських машин та енергетичних установок, які споживають біологічні види палива, одержаний від продажу зазначеної техніки, обладнання та устаткування, що були вироблені на території України.

Повністю звільняються від оподаткування податком на прибуток благодійна, у тому числі гуманітарна допомога, та фінансова допомога, що надається материнською компанією та повинна бути повернута протягом 12 місяців.

Щодо новацій в сфері оподаткування податком з доходів фізичних осіб (Розділ ІV Податкового кодексу України), слід зазначити наступне.

Кодексом встановлено, що за загальним правилом оподаткування резидентів та нерезидентів здійснюється за ставкою 15%. У разі, якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, то ставка податку становить 17 відсотків.

Окремо, хотілось би відзначити, мабуть, один із основних плюсів нового Кодексу. У статті 14 на рівні основного нормативно-правового акту податкового законодавства затверджено визначення єдиних понять податкового законодавства. Хоча, ціла низка термінів ще потребує уточнення.

Таким чином, загалом Податковим кодексом України встановлені значні преференції для певної господарської діяльності. Чи у кожному випадку це виправдано та відповідає інтересам суспільства та держави в цілому, а не окремому колу осіб? В значній мірі, це ретирочние питання. Загалом, відношення до Кодексу неоднозначне та варіюється від повної ейфорії представників влади до абсолютного неприйняття деякими експертами. На нашу думку, як завжди, правда знаходиться десь посередині. В будь-якому випадку, хочимо ми, чи не хочимо, новий Податковий кодекс України – це той документ, з яким суб’єктам господарської діяльності потрібно жити вже сьогодні, а отже, необхідно адаптуватися до нових реалій. А побудова ефективної стратегії адміністрування податків та напрацювання алгоритму оптимізації податкового навантаження не можливе без чіткого розуміння новацій, що були введені новим Кодексом.

Пам’ятаємо, що не за горами зміни до Податкового кодексу України. Будемо сподіватись на краще.

юрист Юридичної компанії «Правовий Альянс»