19 травня 2011 року Верховна Рада України прийняла новий Повітряний кодекс України, який набере чинності вже 17 вересня цього року. На відміну від діючих раніше нормативних документів у ньому на законодавчому рівні, крім інших положень, детально врегульовані права пасажира та обов’язки перевізника у випадку затримки рейсу, відмови пасажиру у перевезенні чи скасуванні рейсу. Так, на сьогодні (до вступу в дію нового Повітряного кодексу) ці питання визначаються у загальному у Правилах повітряних перевезень, що затверджені Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 23 квітня 2010 року N216 (надалі – Правила) та більш детально у правилах повітряних перевезень кожної окремої авіакомпанії і, відповідно, всіляко захищають права авіакомпанії, а не пасажирів.

19 травня 2011 року Верховна Рада України прийняла новий Повітряний кодекс України, який набере чинності вже 17 вересня цього року. На відміну від діючих раніше нормативних документів у ньому на законодавчому рівні, крім інших положень, детально врегульовані права пасажира та обов’язки перевізника у випадку затримки рейсу, відмови пасажиру у перевезенні чи скасуванні рейсу.

Так, на сьогодні (до вступу в дію нового Повітряного кодексу) ці питання визначаються у загальному у Правилах повітряних перевезень, що затверджені Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 23 квітня 2010 року N216 (надалі – Правила) та більш детально у правилах повітряних перевезень кожної окремої авіакомпанії і, відповідно, всіляко захищають права авіакомпанії, а не пасажирів. Так, зокрема затримку рейсу діючі Правила регулюють досить розмито, визначаючи строки затримки рейсу як «розумні строки» (крім подорожей до країн ЄС), при цьому зазначають, що у разі затримки понад розумні строки і за наявності згоди пасажира продовжити подорож перевізник повинен надати пасажиру за встановленими ним нормами (залежно від часу доби та тривалості затримки) безкоштовно: безалкогольні напої, харчування, проживання в готелі, наземний трансфер (аеропорт - місто - аеропорт). Згідно Правил розумні строки - період часу, розумна межа тривалості якого під час повітряного перевезення пасажира (багажу) становить не більше трьох годин понад час початку та завершення польоту, визначений в розкладі руху перевізника. Крім того, можливістю отримання такої компенсації за затримку понад «розумні» строки можуть скористатися лише пасажири регулярних рейсів, оскільки для чартерних рейсів не встановлюється розклад руху, сторонами лише погоджується дата та орієнтований час вильоту, а тому і не можна говорити про час затримки. Отже на сьогодні перевізники самостійно визначають те, що вони повинні надавати в кожному окремому випадку: лише безалкогольні напої чи розміщення в готелі. Таким чином, не лише строки такої затримки, але і розміри компенсації визначаються самим перевізником, який зацікавлений у тому, щоб мінімізувати або ж взагалі уникнути будь-яких додаткових витрат. Більше того, цими ж правилами передбачається, що додаткові витрати пасажира понад норми, встановлені перевізником, пасажиру не відшкодовуються, а всі претензії пасажирів за загальним правилом авіакомпанія розглядає впродовж 3 місяців, замість загальноприйнятого в Україні 30 денного строку для відповіді на всі звернення громадян. При цьому, порядок розгляду таких претензій знову ж таки встановлюється самим перевізником у його правилах.

Прийнятий Верховною радою України Повітряний кодекс концептуально по-новому підходить до прав пасажира, фіксуючи конкретні підстави, строки та розміри компенсації за відмову у перевезенні, скасуванні чи затримці рейсу.

Вказаному питанню присвячено окремий 13 розділ нового кодексу.

Так, кодексом встановлюються єдині розміри компенсації, незалежно він країни слідування (нагадаємо, що чинні Правила встановлюють конкретні розміри компенсації лише у випадку слідування з/до аеропортів країн Європейського Союзу). Крім того, законодавці відмовилися від використання значення розумних строків, замінивши їх конкретними часовими рамками. Більше того, пасажири чартерних рейсів також зможуть отримати компенсацію за затримку рейсу. Проте, слід враховувати, що пасажири можуть отримати компенсацію лише, якщо в цьому є вина перевізника, пасажир не може розраховувати на компенсацію, якщо авіакомпанія відмовила в перевезенні через алкогольне сп’яніння пасажира, його неадекватну поведінку, порушення порядку та правил поводження на борту судна, тощо.

Отже компенсацію пасажирам передбачено за:

• відмову у перевезенні;
• скасування рейсу;
• затримку рейсу.

Відмова у перевезенні. Відмова у перевезенні завжди здійснюється за ініціативою перевізника, проте вона може бути добровільною (коли пасажир погоджується на пропозицію авіакомпанії) або примусовою (коли пасажир проти пропозиції, але авіакомпанія не має інших можливостей крім, як примусово відмовити у перевезенні).

Так, всі перевізники продають на окремий рейс більшу кількість квитків, ніж може вмістити конкретне повітряне судно, оскільки, як правило, не відбувається 100% явки на рейс, частині пасажирів може бути відмовлено в посадці через неправильно оформлені документи, або ж когось буде знято з рейсу, при цьому місця пасажирам видають під час проходження реєстрації на рейс. Нечасто, але все ж трапляються випадки, коли на посадку на рейс приходить більше пасажирів, ніж може вмістити конкретний літак. У такому випадку очікуваної перевізником відмови пасажиру у перевезенні перевізник зобов'язаний провести опитування з метою виявлення пасажирів, готових відмовитися від свого підтвердженого бронювання в обмін на узгоджену між пасажиром, який за власним бажанням відмовляється від посадки на рейс, та перевізником винагороду. Більше того, крім виплати винагороди, авіаперевізник зобов'язаний запропонувати пасажиру на вибір:

1) відшкодування впродовж семи днів, повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано, за невикористану частину квитка та за використану частину або частини квитка, якщо рейс більше не задовольняє потреби пасажира, а також за потреби забезпечити зворотний рейс у початковий пункт відправлення за першої можливості;

2) зміну маршруту, яка здійснюється за відповідних транспортних умов: до кінцевого пункту призначення - за першої можливості або у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць.

При цьому, якщо пасажир погодився відмовитися від перевезення цим рейсом та продовжити подорож іншим запропонованим перевізником рейсом, доставка пасажира до нового аеропорту відправлення (якщо це необхідно) здійснюється за рахунок перевізника.

Якщо ж жоден з пасажирів не виявив бажання добровільно відмовитися від перельоту, перевізник має право примусово, проти волі пасажира, відмовити йому в перевезенні. Проте у цьому випадку, перевізник зобов’язаний виплатити компенсацію, конкретний розмір якої закріплено, а саме:

• 250 євро - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;
• 400 євро - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;
• 600 євро - для рейсів дальністю понад 3500 кілометрів.

Разом з тим, виплата компенсації не звільняє перевізника від повернення коштів за придбаний квиток, оскільки фактично послуги по перевезенню пасажиру надані не були. А також, незалежно від сплати пасажиру компенсації, перевізник зобов’язаний запропонувати пасажиру альтернативні можливості на його вибір, зазначені нами вище. Якщо ж пасажир обрав можливість альтернативного перевезення, вартість квитка у цьому випадку не повертається, оскільки послуги по перевезенню надаються. Без сумніву, що виконання такого обов’язку в інтересах перевізника, оскільки, якщо пасажиру пропонується заміна маршруту перевезення до його пункту призначення альтернативними рейсами, перевізник має право зменшити розмір зазначеної компенсації на 50 відсотків. Проте і тут є додаткові умови, таке зменшення можливе лише, якщо прибуття альтернативного рейсу не перевищує прибуття запланованого пасажиром рейсу:

• на дві години - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів;
• на три години - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів;
• на чотири години - для рейсів, не зазначених у абзацах другому та третьому цієї частини.

Отже, якщо альтернативний рейс прилітає в пункт призначення пізніше встановленого терміну, перевізник не має права зменшувати розмір компенсації, а повинен виплатити пасажиру кошти в повному обсязі.

Скасування рейсу. У випадку скасування рейсу перевізник зобов’язаний надати пасажиру альтернативні варіанти та компенсацію, про які ми згадували вище. При цьому, перевізник не може банально посилатися на технічні причини, оскільки зобов’язання по виплаті компенсації не виникає лише у випадках, якщо він може надати підтвердження того, що причиною скасування рейсу була дія непереборної сили або надзвичайна ситуація, якій не можна було запобігти, навіть якби було вжито усіх заходів. Отже, якщо рейс скасовується чи затримується, пасажир має право вимагати надання пояснень щодо підстав для таких дій, якщо ж перевізник не може надати пояснень або ж доказів на підтвердження таких підстав, він зобов’язаний виплатити пасажиру компенсацію.

Більше того, у випадку скасування рейсу, але погодження пасажира продовжити подорож іншим рейсом перевізник має безплатно запропонувати та забезпечити пасажирам:

1) харчування та прохолодні напої відповідно до часу очікування нового рейсу;

2) місця в готелі у разі, якщо пасажири змушені чекати на відправлення впродовж однієї або більше ночей чи якщо час додаткового очікування відправлення більший, ніж передбачалося;

3) наземний трансфер за маршрутом аеропорт - готель - аеропорт;

4) два телефонні дзвінки або телекс-, факс-повідомлення, або повідомлення електронною поштою, якщо для цього є технічні умови аеропорту.

Строк затримки також детально врегульовано. Так, у випадку затримки рейсу до двох годин - для рейсів дальністю до 1500 кілометрів або до трьох годин - для рейсів дальністю від 1500 до 3500 кілометрів чи на чотири години і більше від запланованого часу відправлення - для інших рейсів перевізник повинен забезпечити пасажиру харчування та прохолодні напої, а також два телефонні дзвінки, факс, або повідомлення електронною поштою, якщо для цього є технічні умови аеропорту. У випадку, якщо виконання затриманого рейсу відкладається на наступний день, перевізник повинен надати пасажирам номери у готелі, харчування та забезпечити трансфер за маршрутом аеропорт - готель - аеропорт.

Якщо ж затримка рейсу складає більше п’яти годин, то перевізник повинен запропонувати пасажирам відшкодування впродовж семи днів, повної вартості квитка за ціною, за якою його придбано чи зміну маршруту, яка здійснюється за відповідних транспортних умов: до кінцевого пункту призначення - за першої можливості або у пізніший час за бажанням пасажира та за наявності вільних місць.
Прийняті зміни направлені на уніфікацію законодавства України з нормами і правилами Європейського Союзу та надасть змогу адаптувати авіаційний ринок України до правил ЄС. Крім того, прийняті зміни покликані детально врегулювати та захистити права пасажирів. Знання своїх прав і головне – вміння їх відстоювати дасть можливість пасажиру здійснити заплановану подорож без непотрібних сюрпризів, незручностей та переживань.

Зоряна Топорецька

старший юрист ЮК «Jurimex»