13 січня 2012 року Президентом України до Верховної Ради було подано проект Кримінального процесуального кодексу. 9 лютого 2012 року в першому читанні Верховною Радою цей законопроект було прийнято за основу. Тому, вважаю, що ні в кого не виникають сумніви щодо прийняття вже найближчим часом нового Кримінально-процесуального кодексу. Щодо основних нововведень, хочу звернути увагу на статус захисника в новому КПК.

13 січня 2012 року Президентом України до Верховної Ради було подано проект Кримінального процесуального кодексу. 9 лютого 2012 року в першому читанні Верховною Радою цей законопроект було прийнято за основу. Тому, вважаю, що ні в кого не виникають сумніви щодо прийняття вже найближчим часом нового Кримінально-процесуального кодексу. Щодо основних нововведень, хочу звернути увагу на статус захисника в новому КПК. Так, відповідно до статті 20 нового КПК підозрюваний, обвинувачений має право користуватися правовою допомогою захисника. У проекті нового КПК існує розділ III «Сторона захисту». Відповідно до ст. 45 законопроекту зазначено, що захисником в кримінальному процесі є саме адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, а також особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування. На відміну від діючого КПК чітко розділені поняття «захисник» та «законний представник». Так, згідно зі ст. 44 законопроекту, якщо підозрюваним, обвинуваченим є неповнолітній або особа, визнана в установленому законом порядку недієздатною чи обмежено дієздатною, до участі в процесуальній дії разом із ним залучається його законний представник; як законні представники можуть бути залучені батьки (усиновлювачі), а в разі їх відсутності – опікуни, піклувальники особи, інші повнолітні близькі родичі чи члени сім'ї, а також представники органів опіки і піклування, установ і організацій, під опікою чи піклуванням яких перебуває неповнолітній, недієздатний чи обмежено дієздатний. На відміну від діючого КПК (ст. 44), в законопроекті виключено поняття «інші фахівці у галузі права». Вважаю дану зміну позитивною з огляду на те, що досі не було чіткого роз'яснення, хто такі фахівці у галузі права, чим підтверджується їх кваліфікація, а як наслідок і різне застосування або ж незастосування цієї норми стороною обвинувачення. Окрім цього, вважаю позитивним наслідком введення цієї норми ще й можливість громадян отримати дійсно кваліфіковану допомогу від адвокатів, що належним чином отримали свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю, тобто підтвердили наявність у них певного рівня знань. У той же час в ч. 2 ст. 45 законопроекту зазначено, що захисником не може бути адвокат, який не внесений до Єдиного реєстру адвокатів та адвокатських утворень або виключений з нього. Станом на сьогодні цей реєстр існує на сайті Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури. Але виникає запитання, яким саме чином адвокат повинен буде довести слідчому, прокурору, слідчому судді, судді факт наявності його в Єдиному реєстрі адвокатів та адвокатських утворень. Відповідно до ст. 50 законопроекту повноваження захисника на участь у кримінальному провадженні підтверджуються, по-перше, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, по-друге, ордером установленого зразка, дорученням центру з надання безоплатної правової допомоги або договором з підозрюваним, обвинуваченим чи іншою особою в інтересах підозрюваного, обвинуваченого; встановлення будь-яких додаткових вимог або умов для підтвердження повноважень захисника чи для його залучення до участі в кримінальному провадженні не допускається. Але, аналізуючи дані положення, можна зробити припущення про те, що сторона обвинувачення може вчиняти перешкоди для допуску адвоката для участі у справі шляхом подання запитів до ВККА про наявність адвоката у вищезазначеному реєстрі, що фактично може бути затягуванням часу для допуску адвоката. Позитивною зміною в законопроекті є безперешкодний доступ адвоката до свого підзахисного. Так, відповідно до ч. 5 ст. 46 проекту захисник має право бути присутнім під час допиту та інших процесуальних дій, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, до першого допиту підозрюваного мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту – такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості. Аналізуючи положення проекту, можна зробити припущення про те, що сторона обвинувачення може вчиняти перешкоди для допуску адвоката для участі у справі шляхом подання запитів до ВККА про наявність адвоката у вищезазначеному реєстрі, що фактично може бути затягуванням часу для допуску адвоката Таким чином, на відміну від діючого КПК у адвоката зникає необхідність отримувати дозвіл на побачення у слідчого або судді, що, в свою чергу, прискорює доступ адвоката до підзахисного для захисту прав останнього. Також серед нововведень слід звернути увагу, що відповідно до ст. 51 проекту договір з захисником для захисту інтересів підозрюваного, обвинуваченого має право укласти як він сам, так й інші особи в його інтересах з наступною згодою підозрюваного, обвинуваченого. Станом на сьогодні відповідно до ст. 47 КПК захисник запрошується підозрюваним, обвинуваченим, підсудним чи засудженим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого. У той же час згідно зі ст. 47 КПК зазначено, що підозрюваний, обвинувачений вправі запросити собі кількох захисників. Що ж стосується законопроекту, то тут законодавець чітко обмежує кількість захисників обвинуваченого до п'яти під час судового розгляду (ч. 3 ст. 46 проекту), що ж стосується досудового слідства, то в даному випадку законодавець не обмежив кількість захисників. Також одним із цікавих нововведень в проекті КПК є збирання стороною захисту доказів по справі. Так, відповідно до ч. 3 ст. 99 проекту КПК сторона захисту, потерпілий здійснює збирання доказів шляхом витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій, актів перевірок; ініціювання проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, а також шляхом здійснення інших дій, які здатні забезпечити подання суду належних і допустимих доказів; ініціювання стороною захисту, потерпілим проведення слідчих (розшукових) дій здійснюється шляхом подання слідчому, прокурору відповідних клопотань, які розглядаються в порядку, передбаченому статтею 220. У цій же статті вказано і те, що постанова слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій може бути оскаржена слідчому судді. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 проекту КПК рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) – особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання. Щодо строків оскарження даного рішення – відповідно до ст. 303 проекту КПК – 10 днів з моменту прийняття рішення, або ж якщо рішення слідчого оформлюється постановою – 10 днів з моменту отримання її копії. Відповідно до ст. 306 проекту КПК скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею; скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше 72 годин з моменту надходження відповідної скарги, крім скарг на рішення про закриття кримінального провадження, які розглядаються не пізніше п'яти днів з моменту надходження скарги. Відповідно до чинного КПК, а саме ст. 210, скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при її розгляді по суті. Цікавим нововведенням в проекті КПК також є можливість ознайомлення із матеріалами кримінальної справи до моменту закінчення досудового слідства. Так, відповідно до ст. 221 слідчий, прокурор зобов'язані за клопотанням сторони захисту, потерпілого надати їм матеріали досудового розслідування для ознайомлення, за виключенням матеріалів про застосування заходів безпеки щодо осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, а також тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню. На даний час відповідно до ст. 218 КПК ознайомлення з усіма матеріалами кримінальної справи можливе лише після оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства. ВИСНОВОК: Насамкінець хочу зазначити, що поки що дуже рано робити впевнені висновки щодо того, яким саме ми побачимо новий Кримінальний процесуальний кодекс, оскільки вже після першого читання до цього проекту вже внесено більше трьох тисяч правок. Однак, аналізуючи норми щодо статусу захисника у кримінальному процесі в першій редакції, вважаю, що повноваження захисника в разі прийняття нового Кримінального процесуального кодексу будуть значно розширені, що, у свою чергу, дасть можливість здійснювати захист підозрюваного, обвинуваченого, підсудного. Тарас Безпалий, адвокат, партнер Юридичної компанії «ЛЄКС»