У зв'язку із очікуванням нової хвилі економічної дестабілізації, необхідність спроб реструктуризації корпоративного боргу позичальників за кредитом може знову набути актуальності. Одним із поширених складових елементів реструктуризації заборгованості за кредитним договором є відступлення права вимоги (цесія) кредитором новому кредитору на взаємовигідних для сторін умовах. Згідно із ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, відступлення права вимоги є одним із способів заміни кредитора в зобов'язанні, яка полягає у переданні кредитором своїх прав іншій особі за правочином. Відповідно до ст. 514 ЦКУ до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що були на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Можливість відступлення права вимоги за кредитним договором нерезиденту передбачається Положенням «Про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті» (далі - Положення), затвердженим постановою Правління НБУ №270 від 17.06.2004.

У зв'язку із очікуванням нової хвилі економічної дестабілізації, необхідність спроб реструктуризації корпоративного боргу позичальників за кредитом може знову набути актуальності.

Одним із поширених складових елементів реструктуризації заборгованості за кредитним договором є відступлення права вимоги (цесія) кредитором новому кредитору на взаємовигідних для сторін умовах. Згідно із ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, відступлення права вимоги є одним із способів заміни кредитора в зобов'язанні, яка полягає у переданні кредитором своїх прав іншій особі за правочином.

Відповідно до ст. 514 ЦКУ до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що були на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Можливість відступлення права вимоги за кредитним договором нерезиденту передбачається Положенням «Про порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і надання резидентами позик в іноземній валюті» (далі - Положення), затвердженим постановою Правління НБУ №270 від 17.06.2004.

Юридичне оформлення відступлення права вимоги

Відступлення права вимоги повинно оформлюватися шляхом укладення відповідного договору цесії та внесенням змін до кредитного договору шляхом укладення додаткової угоди до існуючого кредитного договору із:

- повним викладенням кредитного договору у новій редакції.

У випадку наявності забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором (застава, порука тощо) необхідно також припинити відносини з первісним кредитором і за цими договорами. Це слід оформити шляхом внесення відповідних змін до забезпечувальних договорів (шляхом укладення додаткових угод), якими:

- замінюється одна сторона за кожним із таких договорів; або

Обов'язкова реєстрація кредитного договору в НБУ

Положення передбачає обов'язкову реєстрацію кредитного договору в НБУ у разі відступлення первісним кредитором права вимоги нерезиденту. У цьому випадку буде здійснюватися реєстрація кредитного договору, в якому однією зі сторін виступить нерезидент.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦКУ). Проте, письмове повідомлення боржника про заміну кредитора в зобов'язанні є обов'язковим задля належного виконання боржником зобов'язання на користь нового кредитора. Якщо цього не зробити, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Задля уникнення такої ситуації рекомендувати можна укладати тристоронній договір про відступлення права вимоги, однією зі сторін якого є боржник (позичальник).

Важливим моментом є те, що в договорі про відступлення права вимоги, відповідно до п. 1.21 Положення, уповноважений комерційний банк зобов'язаний обов'язково передбачити положення про те, що такий договір набирає чинності з моменту реєстрації кредитного договору (з урахуванням змін). Аналогічно, згідно із п. 1.18 Положення резидент-позичальник зобов'язаний вказувати у додатковій угоді до кредитного договору про те, що кредитний договір у новій редакції набирає чинності з моменту його реєстрації у НБУ.

Оскільки Положення не містить окремого переліку документів, який необхідно подати для реєстрації кредитного договору (з урахуванням змін внаслідок цесії), слід керуватися стандартним переліком документів, необхідних для отримання реєстраційного свідоцтва:

1) лист-звернення в довільній формі на ім'я начальника відповідного територіального відділення НБУ;

2) оригінал кредитного договору або нотаріально засвідчену на території України копію із відповідними змінами щодо особи кредитора;

3) повідомлення про договір за відповідною формою з відміткою обслуговуючого банку про підтвердження відповідності зазначеної у цьому повідомленні інформації умовам договору;

4) оригінал письмового підтвердження на ім'я начальника відповідного територіального управління про згоду уповноваженого банку на обслуговування операцій за договором.

При цьому, Положення не передбачає обов'язкового подання договору про відступлення права вимоги, оскільки у п. 2.1 Положення лише передбачено, що уповноважений банк має зазначати про відступлення первісним кредитором нерезидентові права вимоги за кредитним договором про одержання резидентом-позичальником кредиту в іноземній валюті від первісного кредитора, а також суму одержаного резидентом-позичальником кредиту та стан заборгованості за кредитом.

Проте, подача примірника договору про відступлення права вимоги вбачається рекомендованою задля уникнення можливих проблем під час реєстрації.

Особливості взаємовідносин кредитора та боржника

Первісний кредитор може виявитися не зацікавленим у швидкому оформленні відступлення права вимоги, оскільки боржник вже апріорі втратив довіру банку, не сплативши вчасно необхідні кошти за кредитом. Зважаючи на те, що у первісного кредитора припиняться будь-які відносини з боржником, для кредитора виникають суттєві ризики залишитися ні з чим взагалі.

Зацікавити банк-кредитора можна додатковими гарантіями. Прикладом може слугувати часткове погашення боргу боржником, сплата банком-нерезидентом грошових коштів за відступлення права вимоги та інші (наприклад, продаж ПДВ-облігацій банку-кредитору).

Водночас, відображення в договорі додаткових умов для набрання чинності договором відступлення права вимоги (окрім реєстрації зміненого кредитного договору) прямо не передбачено законодавством, що може виступити підставою для відмови в такій реєстрації. Обґрунтовувати свою позицію в такому випадку можна посилаючись на загальнодозвільний принцип, відповідно до якого дозволено все, що прямо не заборонено законом. Для уникнення таких суперечностей, варто більш чітко врегулювати це питання, викласти це положення іншим чином або прямо дозволити вносити додаткові умови.

Із тих чи інших причин, кредитори-банки доволі часто встановлюють стислі періоди, протягом яких можливе набуття чинності договору про відступлення права вимоги. І хоча реєстрація договору здійснюється у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з наступного дня після дати надходження повідомлення, територіальне управління НБУ має право звернутися з вимогою надати додаткову інформацію чи внести зміни до повідомлення, яке оформлене неналежним чином.

Зокрема, це може бути додаткова вимога надати копію установчих документів, підтвердити повноваження особи, яка підписала повідомлення з боку уповноваженого банку тощо. Для цього необхідно завчасно вести переговори з обслуговуючим банком про надання достатнього документального підтвердження таких повноважень (довіреність, копія наказу про прийняття на роботу такої особи тощо).

Тобто, реєстрація договору може зайняти досить багато часу, незважаючи на додаткове внутрішньо-корпоративне погодження питання відступлення права вимоги в обслуговуючому банку, а також час необхідний для перерахування коштів з рахунку нерезидента на рахунок первісного кредитора в Україні (який, як правило, становить мінімум два дні).

Зважаючи на це, рекомендовано або взагалі не встановлювати часових обмежень щодо набуття чинності договором відступлення права вимоги (окрім того, яке прямо передбачене Положенням), або встановлювати такий часовий проміжок, якого б гарантовано вистачило з достатнім запасом для здійснення всіх необхідних реєстраційних процедур.

Окрім того, бажано по можливості залучати первісного кредитора-банк в якості уповноваженого банку на обслуговування виплат за тим самим кредитом на користь нерезидента. Таким чином, банк не буде залишатися осторонь від усього процесу та безпосередньо братиме участь у процесі підготовки необхідних для реєстрації документів як відповідальна сторона.

За загальним правилом договір відступлення права вимоги може бути як оплатним, так і безоплатним. Якщо договір відступлення права вимоги є безоплатним, тобто права по зобов'язанню переходять до нового кредитора без якогось зустрічного надання, такі відносини регулюються нормами договору дарування.

Проте, для підприємницьких товариств встановлюються певні обмеження. Відповідно до ч. 3 ст. 720 ЦК України підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, якщо право здійснювати дарування прямо встановлено установчим документом дарувальника.

Зважаючи на це, ми б радили укладати сааме оплатний договір. У такому разі на ці відносини розповсюджуються положення про договір купівлі-продажу. При цьому, законодавство не встановлює ані максимальної, ані мінімальної ціни такого договору.

При відступленні права вимоги варто звертати увагу на обмеження щодо максимального розміру процентних ставок для кредиторів-нерезидентів. Постанова Правління НБУ № 363 від 03.08.2004 «Про встановлення процентних ставок за зовнішніми запозиченнями резидентів» закріплює такі максимальні розміри для фіксованої процентної ставки:

- зі строками запозичень до 1 року - не вище 9,8% річних;

- зі строками запозичень від 1 до 3 років - не вище 10% річних;

- зі строками запозичень понад 3 роки - не вище 11% річних.

Бажано максимально аналізувати та враховувати вищезазначені потенційні ризики до першої подачі пакету документів для реєстрації в НБУ - це дозволить уникнути можливих повернень його на доопрацювання і мінімізувати загальні часові витрати на документальне оформлення.