Конституційний суд заборонив адміністраціям СІЗО піддавати необґрунтованої цензурі листування ув'язнених з адвокатами. Тепер наглядачі зобов'язані мотивувати свої підозри, протоколюючи хід і результати перевірки. Найбільш цікаві цитати з російських газет на цю тему наводить сайт Заголовкі.ru.

Як пише "Комерсант", цензура тюремної листування стала об'єктом уваги КС через двох звернень ув'язнених - Дмитра Барановського, підозрюваного у здирництві, і банкіра Юрія Волохонський, який зараз перебуває в СІЗО в Ростові-на-Дону за звинуваченням у шахрайстві і легалізації грошових коштів, а також його адвоката Ігоря Плотнікова. Барановський за спробу передати захиснику зауваження у своїй справі отримав догану, що у результаті послужило підставою для продовження йому запобіжного заходу.

На думку заявників, цензура листування порушує гарантовані Конституцією право на судовий захист прав і свобод, а також право на кваліфіковану юридичну допомогу в особі адвокатів, пише "Час новин". Вони також апелювали до Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод, яка гарантує право кожного на справедливий судовий розгляд і право на повагу до приватного життя.

Цією постановою Конституційний суд фактично відкоригував норми федерального закону, що дозволяють адміністрації СІЗО цензурувати всю кореспонденцію підслідних, за винятком пропозицій, заяв і скарг, направлених до органів влади, контролюючі місця ув'язнення, омбудсменом і до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Суд постановив, що цензура листування підслідного укладеного з його адвокатом можлива лише у випадках, коли у адміністрації СІЗО є "розумні підстави" припускати наявність у ній недозволених вкладень (що перевіряється тільки в присутності підозрюваного) або є "обґрунтована підозра" в тому, що адвокат зловживає своїм привілеєм на адвокатську таємницю, листування загрожує безпеці СІЗО чи носить інший протиправний характер.

Чи має право співробітник СІЗО знайомитися зі змістом листа, розкритого через підозри про наявність у ньому недозволених вкладень, КС не уточнив. Хоча і послався у мотивувальній частині свого рішення на практику ЄСПЛ, який у таких випадках читати чужі листи заборонив.

Суддя-доповідач Микола Мельников, коментуючи рішення, особливо підкреслив, що в постанові КС адміністрація СІЗО зобов'язується "прийняти вмотивоване рішення, воно має бути зафіксовано в акті і цей акт може бути потім оскаржений у суді". У той же час він визнав, що "у кожному конкретному випадку адміністрація буде вирішувати за фактом, хоча вони повинні керуватися об'єктивними відомостями".

Що ж стосується заявників, то їх справи можуть бути переглянуті з урахуванням виявленого конституційно-правового сенсу, повідомляє "Російська газета". Тобто Барановському, можливо, вдасться добитися зняття дисциплінарного стягнення, але рішення про зміну запобіжного заходу все одно буде приймати суд.